Херсонське поле на Закарпатті приносить відкриття

Херсонські соціологи проводять етнографічне дослідження по проєкту «Ромський альбом». Польовий етапи дослідження, себто збір первинних даних, проходить у тому числі й на Закарпатті, де проживає найбільша ромська спільнота України

Дослідження включає як інтерв’ю з ромами, так і вивчення їх сімейних альбомів. Під час бесіди з пастором  Віктором та парафіянином його церкви Рудольфом ми, оглядаючи фотографії, натрапили на одну цікаву історію. Відомо, що рома, – це спільнота, яка включає цілу низку груп, які хоча і мають багато спільного – тотожність і базові цінності, суттєво відрізняються одна від іншої своїми традиціями, господарчою спеціалізацією, мовою (діалектами), і тим, що хлопці та дівчата з різних груп рідко одружуються між собою. Тож наші соціологи здивувалися, коли побачили фотографію з весілля, де молодими були словацька ромні (ромка) та крим – кримський циган. Ці групи рома і живуть в протилежних частинах України, і діалекти їхні не взаємозрозуміли, і віра різна: словакіка рома – християни, а крими – мусульмани.

1. Пастор Віктор, покритий талесом – юдейським молитовним покривалом, грудень 2025, фото Миколи Гоманюка

2. Пан Рудольф показує розмір самана, грудень 2025, фото Миколи Гоманюка

Виявилось, що це весілля мало відношення до справи, якою довгий час займалися закарпатські рома. В радянські часи багато хто з них на все літо виїжджав в Казахстан чи південноросійські регіони робити валки. Валки – це саман, цегляні блоки з глини та соломи, висушені на сонці. Виглядало це так. Хтось досвідчений з ромів підшукував якійсь підходящий колгосп чи господарство і укладав з ним трудову угоду. Потім туди підтягувалися як окремі працівники, так і цілі сім’ї з Закарпаття. Будували там тимчасове житло і бралися до роботи. А робота була не проста. Для цього брали ділянку в степу десь 10 на 50-100 метрів, знімали з неї дернину, і прям там замішували суміш для самана. Для цього заливали канаву водою і проганяли туди сюди коней по тій колії. Потім сипали у розмішену глину солому і знову проганяли коней, які копитами місили те все. У пізніші часи для цього використовували гусеничний трактор. А потім ту суміш розкладали по формам і робили саман. Сформовані блоки викладали у пірамідки сушитися на сонці. Робота була дуже важка – майже все вручну і на сонці у спеку. І так до осені. За сезон вдавалося заробити грошенят на залишок року. Головне було довезти їх додому. Тому возили у відрах, залитих смальцем – щоб злодії не зрозуміли, де гроші сховані. Там і познайомилися крими, частина яких живе в Казахстані та Росії, з закарпатцями.

Потім ми перейшли говорити про походження ромів. І знову ті валки згадалися. Віктор розповів, що йому більше до вподоби не індійська версія походження рома, а біблійна. Віктор, як духовна особа, висунув гіпотезу, що роми разом з євреями вийшли не з Індії, а з Єгипту, де вони були на важких роботах у фараоновому рабстві. Це перед євреями і ними розступилося море, це їм Господь дав їм можливість вийти з Єгипту. Але все одно як і євреї, рома довго ще переслідувалися в інших країнах. Та й зараз ромське життя не назвеш легким.  І те, що роми займалися виробництвом самана, на думку Віктора, підкріплює цю версію, бо щось схоже вони робили і в Єгипті.

Проєкт «Ромський альбом» отримав підтримку в межах Фонду стійкості (Resilience Fund) від Goethe-Institut в Україні.

Вже четвертий рік поспіль програма продовжує підтримувати культурні та освітні інституції, а також громадські організації, які демонструють виняткову стійкість в умовах повномасштабної російської агресії.

К сожалению, комментарии закрыты.