Вийшло не так як задумувалося, але на краще

Хочу поділитися історією як невеликий проєкт зібрав докупи масу цікавих людей та інституцій. Одним з учасників проєкту стало Херсонське відділення САУ та його творчий підрозділ Kherson Theatre Lab.

Почалося все з гранту Британської Ради по програмі «Креативні продюсери». Однією з цілей програми було об’єднати людей з України, Туреччини, країн колишнього СРСР та Югославії і Сполученого Королівства для створення спільного мистецького продукту. Але, як завжди, вийшло не так як задумувалося.

Спочатку учасників було дійсно двоє – український куратор Микола Гоманюк та британсько-нігерійський драматург Олугбенга Аджаї з Манчестера, які познайомилися під час ознайомчого візиту програми «Креативні продюсери» в 2024 році. Олугбенга написав сценарій на основі дослідження, яке торкалося ромів в умовах україно-російської війни. Допомагала Олугбензі розібратися з українськими контекстами Олександра Деревʼянко (Театр «Splash»), яка зараз живе в Манчестері. А назву взагалі придумав колега з Польщі – Лукаш Наласковський, який довгий час працював у Лондоні, і чудово знає молодіжний сленг.

 

Наступний крок. Зробили ще й п’єсу для звичайної вистави. Український і англійський текст є, треба ще й ромський. Добре, що є такий Український центр ромських студій в Херсонському державному університеті. Його співголовою єЯнуш Панченко – дослідник та перекладач з влахицького, сервіцького, рускаромського та кримськоциганського діалектів ромської мови. Так, берем у човен й Януша.

Де крім України та Великої Британії будемо показувати виставку? В Німеччині. Звертаємося до члена ХОО САУ Михайла Габовича, який зараз є професором мовних та транснаціональних пострадянських студій Майнцського університету ім. Йоганеса Гутенберга. Він порекомендував свою студентку Єлену Ретенмайєр, яка зробила чудовий переклад на німецьку, в тому числі віршований. А Михайло організував ще й показ вистави в Гермесгаймі (це біля Гайдельбергу). І звісно не обійшлося без Лідії Цимке з театру ТАК – давньої партнерки ХОО САУ, яка організувала показ вистави в Берліні. На берлінську прем’єру в якості акторівдолучилися Неля та Даня Кокулі і Микола Белашов, а на гермесхаймську – ще й Анастасія Бауер.

 

 

Йдемо далі. Вирішили зробити на основі тексту Аджаї відео-виставу. А для цього треба театральний режисер. Знайшли режисера. Ним став Андрій Май – керівник херсонського Центру Мейєрхольда. Так, треба англомовні актори. Запропонували Олексію Букалову з того самого Центру Мейерхольда та Євгенії Федоровій. Олексій до того ж перекладач, а Євгенія ще й режисерка та креативна директорка ГО «Щось» з Праги. І на завершення нам же треба відео-монтаж. Чудово, що на це погодився досвідчений кінорежисер Максим Афанасьєв з херсонського Центру культурного розвитку «Тотем». А, забув, – аудіо-трек до відео-вистави записалиВіталій Калугін та Катерина Гоманюк з групи «Качконіс та вухогорлоніс».

Не могли ми не показати виставу і в Україні – тут нам допомогла Богдана Брилинська з КП «Львівське радіо». Показали в Будинку звуку у Львові. І це не все. Богдана нас ще й познайомила з неперевершеним Айваном Уодсоном – виконавчим директором офісу проекту «Манчестер – місто літератури». А пан Айван в свою чергу долучив до нашої мережі Кріса Вітфіла та Дороті Делауж з Манчестерської міської бібліотеки. Останній штрих – глядачі. І тут доєдналасяОксана Непийвода з колежанками з благодійної організації «СанфлауаМанчестер». І от – маємо 13 березня британську прем’єру.

Тож замість двох учасників ми на виході маємо 22 плюс 9 організацій з шести країн. А ми цього не планували.

 

До речі подивитися відео-версію виставу можна тут:

Ну, а повну версію – звертайтеся до нас з запрошенням. Ми по-циганськи легкі на підйом.

 

SUPPORTED BY:

К сожалению, комментарии закрыты.